Жінки в кіно: феноменологічний погляд

В історії світового кіно є безліч яскравих жіночих образів, які вплинули на моду своєї епохи, формували стиль, звички і стали архетипами - fame fatale, the Manic Pixie Dream Girl, амазонка, цнотливиця, Матір, леді-босс, The Girl Next Door, тощо. Також є не менш яскраві імена: Одрі Хепберн, Мерлін Монро, Кетрін Кепберн, Моніка Белуччі, Анна Каріна… 
Чому тоді кіноіндустрія опинилась під критичним прицілом гендерних студій? Згідно феміністичної критики, жіночі кіноархетипи - конструкт чоловіків-лідерів індустрії (режисерів, продюсерів, сценаристів) і формуються на основі патріархальних цінностей, що домінують в суспільстві: сексуалізованість жіночого тіла, жіночність та материнство, “чистота”, романтизація деструктивної поведінки та “фатальності”. Навіть такі архетипи як “амазонка”, чи “леді-босс”, що здавалося б опозиційні до патріархальних стандартів і є суто феміністичними, часто викривлені, надмірно сексуалізовані, або карикатурні. Сюжет часто спекулює на їх “самотності”, та “справжній потребі”™ у жіночому щасті™. 
The female gaze як альтернативаПоняття, запозичене з гендерної теорії, та стосується погляду жінки-глядача, жінки-персонажа чи жінки-творця художнього твору. The Female gaze - не завжди означає “жіноче кіно”, або кіно зрежисоване жінкою, адже фільм з жінкою-режисеркою запросто може грати за правилами “чоловічого погляду” і також фільм знятий чоловіком-режисером може цілком відповідати цінностям “жіночого погляду”. Це поняття стосується представлення жінок у візуальній культурі, надання їм суб’єктності (власної отнології), та власної волі, а не лише функції. Все ж, співавторами жіночих образів в кіно є не лише чоловіки, але й соціальна та історична реальність: контекст, культурні особливості країни, рамки жанру тощо. Тому, в цьому кіноклубі знакові жіночі архетипи матимуть для нас значення та представлятимуть цінність саме такими, якими вони є. Впродовж п’яти зустрічей незмінними супутниками для нас будуть Жанровий Контекст і Феноменологічна Редукція. 
The Phenomenological Gaze Феноменологія - напрям філософських досліджень структури досвіду та свідомості. (ключові історичні деталі: Німеччина. початок XX ст. Едмунд Гуссерль) Важливими для нас є дві основні тези феноменологічного підходу: “Назад до самих речей!”, та “погляд початківця (beginner)”. На відміну від класичних форм мистецтва, таких як живопис і література, «професійні» феноменологи майже ніколи не займалися кіно. З феноменологічної "класики" ми можемо віднайти лише рідкісні нариси про досвід кіно у Мерло-Понті, Романа Інгардена чи Едварда Кейсі.
Феноменологія кіно не є повноцінним напрямом, але все ж за останнє десятиліття у цій галузі виникає хвиля наукових проектів та текстів, створених, в основному, жінками-дослідницями, більша частина з яких є активними феміністками. Всупереч строгості філософських традицій кінофеноменологині стараються уникати надмірного пієтету до інтерпреатцій, та дають їм дозвіл на свободу та розкутість. Хоч феноменологічний підхід вимагає максимального позбавлення всіх контекстів, у нашій феноменологічній кінолоабораторії ми приймемо кіносередовище (внутрішню реальність фільму) за данність, як Umwelt (життєсвіт) в якому існує і з яким взаємодіє героїня. Окрім перегляду та дискусії стосовно запропонованих фільмів ми розглядатимемо персонажок через феноменологічну лінзу що дозволить краще зрозуміти мотиви, переживання та цілісність особистості. Спільними екзистенційно-феноменологічними аспектами для обраних фільмів є: проникливе зображення географічних місць, наголос на жіночому втіленні та перспективі, діалектичні стосунки людей з оточенням (простором).